Ванна кімната ― одна з найбільш затребуваних у житловому приміщенні

Реставрація чавунної ванни.

              Ванна кімната ― одна з найбільш затребуваних в житловому приміщенні. Інтенсивна експлуатація призводить до швидкої втрати сантехнікою і робочими поверхнями презентабельного зовнішнього вигляду і споконвічних експлуатаційних характеристик. Вже через кілька років після встановлення ванна може покритися мережею тріщин, іржавими плямами і потертостями.

Уникнути дорогої заміни сантехніки дозволить реставрація ванни. Це складна, комплексна задача, однак вона вимагатиме порівняно незначних матеріальних вкладень і дозволить продовжити термін функціональної експлуатації сантехніки. Старі чавунні ванни мають тривалий термін служби. Часто люди поспішають позбавитися від відслужило термін обладнання тільки тому, що воно втратило зовнішню естетичність і презентабельність. На ділі ж потрібно тільки відновити зовнішнє покриття, щоб ванна придбала первісний привабливий зовнішній вигляд.

Існує 3 спосібі відреставрувати покриття ванни, використовуючи акрил, емаль або акриловий вкладиш. У кожного способу є свої переваги і недоліки.

Найпростіший метод відновлення зовнішнього покриття ― застосування акрилової фарби. Численні відгуки на просторах інтернету підтверджують простоту і доступність даного способу, який фактично полягає в нанесенні рідкого розчину на поверхню виробу. Склад, що складається з емалі і затверджувача, утворює акрилову плівку завтовшки від 5 мм. Рідкий акрил для сантехнічного застосування характеризується такими параметрами, як: · затяжна полімеризація ― тобто на висихання розчину потрібно певний час; · Плинність, що дозволяє розподілити розчин рівномірним шаром; · В'ється в'язкість ― зручно для формування шару будь-якої товщини.

Відновлена за допомогою акрилу сантехніка отримує такі переваги:

1. Довговічність ― при дотриманні правил нанесення розчину та експлуатації сантехніки нова поверхня збереже свої якісні та функціональні характеристики мінімум на 10-15 років (при нанесенні мінімального шару 6 мм і товщі); 2. Відсутність запахів ― проведення реставраційних робіт можливо навіть в приміщенні, де є діти, алергіки і домашні тварини;
3. Висока швидкість проведення робіт ― рідкий акрил дозволяє витратити мінімум часу і зусиль на відновлення сантехніки;
4. Однорідне покриття з приємним глянцевим блиском ― акрил заповнює всі нерівності і тріщини, в результаті чого виходить ідеально рівна і гладка поверхня.
З недоліків варто відзначити відносну дорожнечу акрилу в порівнянні з емаллю. Потрібно враховувати, що на остаточне висихання поверхні буде потрібно мінімум третій добі.

Емальоване покриття виконується за допомогою спеціальної емалі. Можна вибрати розчин для професійного або самостійного нанесення. Основна відмінність між ними ― це щільність консистенції. Професійні емалі більш рідкі, потрібно наносити їх в декілька шарів, що вимагає певних навичок і досвіду. Емалі для самостійного застосування більш густі, їх можна наносити в один шар за допомогою спеціального валика або кисті.

Переваги:
· Доступність;
· Відсутність необхідності в проведенні додаткових маніпуляцій з сантехнікою;
· Універсальність ― такий спосіб підійде для чавунних і сталевих ванн.
У представленого способу є ряд недоліків:
· Невеликий експлуатаційний термін ― від 5 років;
· Тривалий період висихання ― до 7 днів;
· Відсутність ударостійкості, можливість появи відколів і тріщин через деякий час після реставрації;
· Тонкий шар емалі не приховує нерівності і вм'ятини;
· Можливість пожовтіння поверхні через деякий час експлуатації.

Застосування емалі для реставрації пов'язаність язано з чітким виконанням вимог до експлуатації сантехніки надалі:
· Чи не наливати у ванну занадто гарячу воду;
· Захищати її від механічних пошкоджень і ударів;
· Чистити тільки за допомогою м'яких розчінів;
· Завжди починати наповнення ванни з холодної води.

Спосіб «ванна у ванну» стає дедалі популярнішим в останній годину. Він полягає в установці в ванну акрилового вкладиша, в точності повторює параметри використовуваної сантехніки. Вкладиш монтується на спеціальну піну. З переваг такого способу варто виділити довговічність (15 років експлуатації), відсутність пожовтіння, міцність і зносостійкість. З недоліків можна відзначити необхідність у демонтажі сифона для зливу і можливість установки вкладиша тільки у важкі конструкції, щоб виключити можливість прогину металу. З особливою ретельністю варто підійти до вибору якісного виробу. Розумний підбір матеріалів забезпечить довговічну, практичну експлуатацію відреставрованої ванні.