Що зверни під плитку нагрівальні мати чи кабель?

  Електричні системи опалення на основі нагрівальних кабелів, частіше звані теплими підлогами, вже давно перейшли з розряду престижного, елітного і вельми дорогого обладнання в розряд поширеного і, найголовніше, доступного за ціною. Якщо раніше на ринку були присутні дві-три іноземні виробника, то тепер в будь-якому будівельному тижневику можна знайте не менше півтора десятків марок теплих підлог ― як імпортних, так і вітчизняних.
Якщо Ви для себе відповіли ствердно на найголовніше питання ― бути чи не бути теплим полам у Вашій квартирі, то наступним питанням на порядку буде «А які підлоги вибрати?». Спробуємо розібратися в цьому питанні, і почнемо з конструктивних особливостей кабелів.
Теплі підлоги під плитку бувають двох типів:
― На основі нагрівального кабелю, що заливаються зверху піщано-цементною стяжкою завтовшки 3 ― 5 см (якщо зверху укладається кахельна плитка, то рівень підлоги підніметься на 4 ― 6 див.);
― Надтонкі теплі підлоги на матах (мати), які укладаються в шар плиткового клею і тільки під кахельну плитку, при цьому рівень підлоги піднімається тільки на висоту плиткового клею і плитки ― Тобто Не більше ніж на 1,5 см.
Крім цього, і надтонкі полі, і кабелі під стяжку розділяються по конструкції використовуваного нагрівального кабелю на так звані одножильні і двожильні підлоги.
― Одножильний кабель при монтажі починають укладати від термостата і до нього ж необхідно буде повернути другий кінець одножильного кабелю;
― Двожильний кабель має всередині поворотну жилу і він вимагає підключення до термостата тільки з одного боку. Другий кінець після розкладки кабелю залишається в тому місці, де закінчилася укладання, що в приміщеннях зі складною конфігурацією істотно полегшує монтаж.
З урахуванням того, що практично всі фірми пропонують безкоштовний монтаж придбаних підлог, для покупця немає принципової різниці між одножильними і двожильному кабелями.

Проте різниця між одножильними і двожильному кабелями є не тільки в способі укладання. Більше багатьох хвилює інше питання ― рівні магнітних полів, створювані теплими підлогами на основі одножильного і двожильного кабелю. Наведемо кілька цифр: природний геомагнітний фон Землі становить величину 30 ― 60 мкТл. Пункт 6.4.2.2. з останньої редакції «Санітарно-епідеміологічних правил і нормативів СанПіН 2.1.2.1002-00 говорити, що« індукція магнітного поля промислової частоти 50 Гц у житлових приміщеннях (на відстані від 0,2 м від стін і вікон і на висоті 0,5 ― 1 , 5 м від підлоги) не повинна перевищувати 10 мкТл ». Рівень магнітної індукції апоптозу, створюваної одножильним кабелем, становить величину 0,2 ― 0,4 мкТл, створюваної двожильним кабелем ― 0,02 ― 0,05 мкТл. Тобто рівень магнітної індукції апоптозу, створюваний одножильним кабелем, трохи більше, ніж у двожильного кабелю. Альо найголовніше ― ті, що и у одножильного кабелю, і у двожильного кабелю ці рівні на порядки менше як допустимих рівнів магнітної індукції апоптозу в житлових приміщеннях, так і природного геомагнітного фону Землі. Так що і в цьому питанні різниця для покупця непринципова.
Підбиваючи разом за відмінностей в конструкції використовуваних кабелів, можна сказати, що одножильні кабелі під заливання зараз практично не зустрічаються на ринку ― найбільш поширені кабелі двожильні. Пропоновані нами кабелі марок Energy, AEG і Ensto ― це тільки двожильні кабелі.
      Основна проблема буде пов'язана з вибором між теплими підлогами на основі нагрівального кабелю і надтонкими теплими підлоги на матах (матами). При всіх інших рівних (гарантії, потужність, надійність і т. д.) є ряд відмінностей між двома типами систем. Найголовніша відмінність ― це висота, на яку підніметься рівень підлоги при влаштуванні теплих підлог: для кабелю під заливку це 4 ― 6 см, для надтонких підлог ― це не більше 1,5 див. Наступна за значущістю відмінність ― обсяг виконуваних робіт при монтажі теплих підлог: пристрій піщано-цементної стяжки над кабелем істотно набагато більш трудомістка й витратна справа, ніж укладання мату, заливка його тонким шаром плиткового клею і укладання поверх нього підлогової плитки.

Якщо бути об єктивним, то більше переваг на стороні надтонких теплих підлог (матів) ― менше підніметься рівень підлоги, менше роботи, швидше готові до роботи. При цьому на перший погляд велика кількість плюсів надтонких підлог почасти врівноважується більш високою ціною, ніж ціна теплих підлог під заливку. Альо якщо вважати тепла підлога в комплексі ― тобто включити у вартість теплоізоляцію, цемент, пісок і вартість робіт з улаштування піщано-цементної стяжки, то ціна системи на основі кабелю під заливку буде практично дорівнює ціні надтонкого теплої підлоги на таку ж площу.
Підсумовуючи, можна сказати що вибір на користь надтонкого теплої підлоги більш виправданий і з економічної точки зору, і з точки зору обсягу проведених робіт. При цьому немає принципової різниці, буде це одножильний або двожильний надтонкий тепла підлога ― особливо у випадку замовлення безкоштовного монтажу, наданого фірмами.
Як не дивно, вибір конкретного виробника ― далеко не основне питання, на мій погляд. Справа в тому, що більшість марок підлог випускається за одним і тім же технологіям, з використанням одних і тих же матеріалів і навіть на однаковій обладнанні. Яких-небудь конструкторських проривів і несподіваних, новаторських інженерно-технічних рішень, які робили б кабель якоїсь фірми унікальним продуктом, що не має аналогів, виробники запропонувати не можуть. Більшість фірм пропонують тривалі гарантійні терміни ― як мінімум, 10 років (Ensto і AEG), а частіше це 20 років (Energy). Немає зараз на ринку нагрівальних кабелів або матів, принципово відрізняються від інших марок ― запевнення в тому, що «наш кабель краще гріє», «економічніше інших», «має енну кількість ступенів захисту», як правило, є результатом роботи рекламно-маркетингових відділів відповідних виробників. З урахуванням усього вищевикладеного основними критеріями я б назвавши тривалість знаходження кабелю даної марки на ринку, наявність сервіс-центрів у Києві, наявність послуги з безкоштовного монтажу.
Правильного Вам вибору!